KidsOut World Stories

Вітер і Сонце Farida Salifu    
Previous page
Next page

Вітер і Сонце

A free resource from

Begin reading

This story is available in:

 

 

 

 

Вітер і Сонце

Аканська казка

 

 

 

 

 

*

Одного разу хвалькуватий Вітер сказав Сонцю: «Ти знаєш, що я найсильніший і наймогутніший з усіх погодних стихій?»

І Сонце відповіло: «Усі погодні стихії можуть бути сильними та могутніми».

Але впертий Вітер не погоджувався.

— Усі погодні стихії сильні, — говорив Вітер, — але я найсильніший з усіх. Давай влаштуємо змагання, щоб довести це. Погодна стихія, яка змусить людей зняти найбільше одягу, доведе, що вона дійсно найсильніша з усіх.

Сонце погодилося позмагатись і запропонувало, щоб Вітер почав першим. Отож Вітер почав дути на землю, утворюючи спочатку легкий бриз, а потім потужні шторми, які пронеслися по землі. З людей позривало капелюхи, і багато хто був змушений міцно тримати свої куртки та пальта, щоб не втратити їх під час сильного шторму.

Але після довгих дмухань і завивань впертий Вітер виснажився. Йому вдалося вчинити справжній безлад. Він здув багато капелюхів, порозкидав та розвіяв порожні пляшки, сміття, газети та парасольки. Але він не зміг роздягти людей.

Потім настала черга Сонця, і воно яскраво засвітило на ясно-блакитному небі, нагріваючи землю доти, поки люди не почали роздягатися. Спочатку вони познімали взуття, потім шкарпетки та сорочки, потім куртки. Деякі навіть зняли штани, намагаючись не перегрітися в полуденну спеку.

Коли Вітер побачив, наскільки могутнім було Сонце, він розлютився та змінив погоду із сонячної на вітряну. Тож людям на землі довелося швидко одягнутися та заховатися в будинки від несподіваного шторму. Вітер не міг повірити, що Сонце стало переможцем і довело, що воно наймогутніше серед усіх погодних стихій.

Дощ, хмари та решта погодних стихій раділи за Сонце та вітали його як нового героя. Але Сонце відразу ж зупинило хвилю вітань і заявило, що воно зовсім не герой і що всі погодні стихії важливі по-своєму.

— Кожен із нас не може без іншого, — пояснило Сонце. — Усі ми робимо важливу справу; кожен із нас залежить від іншого, коли ми створюємо пори року. Ми поливаємо землю, ганяємо хмари по небу, даємо людям світло та тінь, а також дбаємо про те, щоб на землі були дерева, квіти та врожай.

Сонце покликало Вітер, щоб розділити з ним свою перемогу. Воно пояснило, що всі погодні стихії є частинками команди та що всі вони мають пишатися своєю роботою.

Тоді Вітер зрозумів, що все та всі різні. Важливо не вважати себе кращим за інших. Вітер також зрозумів, наскільки важливо працювати як одна команда, щоб якомога краще використовувати сильні сторони інших членів команди. Так воно і сталося, що всі погодні стихії злагоджено працювали, кожна робила справу, яка найкраще їй вдавалася, і кожна цінувала роботу інших. 

Enjoyed this story?
Find out more here