Друзі навіки

Історія аканських народів Гани

*

Жили колись миша та жаба, які були дуже добрими друзями. Щоранку жаба ходила в гості до мишки, яка жила в норі на дереві. Мишці дуже подобалося бути в компанії жаби, але мишка не розуміла, що жаба все більше засмучується через те, що саме їй доводиться ходити в гості до мишки, а не навпаки.

Лінива мишка не знала про це, але вона поступово наживала собі ворога в особі свого близького друга – жаби.

Якось удень, коли настав час повертатися додому, жаба вирішила, що з неї вистачить цієї односторонньої дружби. І тоді жаба прив'язала один кінець мотузки до своєї лапки, а інший кінець мотузки прив'язала до хвоста мишки, яка цього не помітила.

Жаба помахала мишці на прощання, а потім пірнула у ставок біля підніжжя дерева десь далеко внизу. Раптом, на подив мишки, на її хвостику натягнулася мотузка, і щось її витягло з безпечного місця на дереві та змусило падати шкереберть у ставок. Хлюп!

Бідна мишка не вміла плавати, і як вона не намагалася звільнити свій хвіст, їй не вдавалося відв'язати мотузку. Після довгого плескання й боротьби бідна мишка нарешті потонула в ставку.

«Це навчить тебе, як робити з мене дурня, лінива миша», – подумала жаба.

Але цей поганий вчинок не залишився непоміченим: високо в небі яструб побачив маленьку мишу, що плавала внизу у воді. І ось голодний яструб опустився до ставка, щоб схопити мишку собі на обід.

Тільки коли яструб вчепився в мишу своїми гострими пазурами, жаба згадала, що вона все ще прив'язана до миші мотузкою.

Жаба здійнялася високо-високо в небо, доки яструб не приземлився на найвищу гілку дерева, що було неподалік. Тоді жаба зрозуміла помилковість своїх дій. Влаштувавши пастку для свого друга, жаба влаштувала пастку й для себе та вирішила власну долю. І тепер через свій підступний план її теж з'їсть яструб.

Є старе африканське прислів'я, що каже: «Не рий надто глибоку яму для свого ворога, бо ти сам можеш у неї впасти».