KidsOut World Stories

Лис і лелека Mary Smith    
Previous page
Next page

Лис і лелека

A free resource from

Begin reading

This story is available in:

 

 

 

 

Cloud logo

Лис і лелека

 

 

  

 

 

 Жили у лісі лис та лелека.

Якось запросив лис лелеку до себе на обід.

«Пані лелеко, приходьте завтра о дванадцятій годині», – сказав він.

Лелека зраділа й наступного дня вирушила до лисячої нори.

Лис подав смачне рагу. Він подав його на пласкій тарілці.

«Як приємно пахне!» – сказала лелека.

Лелека спробувала їсти, але виникла проблема. Довгий дзьоб лелеки не міг підчепити навіть найменший шматочок. Тарілка була занадто пласкою.

«Ох! Як прикро! – вигукнув лис. – Мені доведеться закінчити Вашу страву за Вас».

Ліс з'їв усе рагу.

Лелека пішла додому. Вона була голодна.

«Хм, – подумала вона, – лис – шахрай. Що я можу зробити, щоб його провчити?»

Вона ще трохи подумала. «Ага! – вигукнула вона. – У мене є ідея».

Вона повернулась і запросила лиса прийти на обід у неї вдома.

«Приходьте завтра опівдні, пане лисе», – сказала вона.

Потім вона пішла додому, щоб приготувати смачний суп.

Лис був у захваті. Наступного дня опівдні він прийшов у дім лелеки.

Суп був поданий у вазі з довгим прямим горлечком. Лис не зміг наїстися супом і був дуже голодним.

«Ох! Як прикро! – вигукнула лелека. – Мені доведеться закінчити Вашу страву за Вас».

Лелека опустила свій довгий дзьоб у вазу й випила весь суп.

«Що посієш, те й пожнеш!» – вигукнула лелека.

Лис пішов додому з хвостом поміж лапами.

 

Enjoyed this story?
Find out more here