Лис і лелека
A free resource from
KidsOut - the fun and happiness charity
This story is available in:
This story is available in:

Жили у лісі лис та лелека.
Якось запросив лис лелеку до себе на обід.
«Пані лелеко, приходьте завтра о дванадцятій годині», – сказав він.
Лелека зраділа й наступного дня вирушила до лисячої нори.
Лис подав смачне рагу. Він подав його на пласкій тарілці.
«Як приємно пахне!» – сказала лелека.
Лелека спробувала їсти, але виникла проблема. Довгий дзьоб лелеки не міг підчепити навіть найменший шматочок. Тарілка була занадто пласкою.
«Ох! Як прикро! – вигукнув лис. – Мені доведеться закінчити Вашу страву за Вас».
Ліс з'їв усе рагу.
Лелека пішла додому. Вона була голодна.
«Хм, – подумала вона, – лис – шахрай. Що я можу зробити, щоб його провчити?»
Вона ще трохи подумала. «Ага! – вигукнула вона. – У мене є ідея».
Вона повернулась і запросила лиса прийти на обід у неї вдома.
«Приходьте завтра опівдні, пане лисе», – сказала вона.
Потім вона пішла додому, щоб приготувати смачний суп.
Лис був у захваті. Наступного дня опівдні він прийшов у дім лелеки.
Суп був поданий у вазі з довгим прямим горлечком. Лис не зміг наїстися супом і був дуже голодним.
«Ох! Як прикро! – вигукнула лелека. – Мені доведеться закінчити Вашу страву за Вас».
Лелека опустила свій довгий дзьоб у вазу й випила весь суп.
«Що посієш, те й пожнеш!» – вигукнула лелека.
Лис пішов додому з хвостом поміж лапами.
Enjoyed this story?